Найкраща кава тут

Споживачі кави: Великобританія

76

Історія поширення кави у Великобританії відрізняється від того, як це відбувалося в країнах континентальної Європи і в Північній Америці. По-перше, епоха популярності кавових будинків тут була короткочасною. По-друге, швидко вкоренилася традиція пити каву в домашній обстановці. Виходячи з наявних свідчень, більшість англійців, мабуть вважали процес підсмажування, помелу та приготування кави дуже складним і заплутаним. Набагато простіше і приємніше було заливати окропом сушені листя чайного куща. Тим не менш Великобританія стала однією з перших країн, які вдалися до імпорту кави.

У щоденнику Джона Евеліна зберігся запис 1637 р. про те, як турецький біженець доставив каву в Оксфорд. Вироблений з неї напій став відразу популярним як серед студентів, так і серед викладачів, які незабаром виявили, що він стимулює розумові здібності і дозволяє продовжувати заняття в нічний час. В Оксфорді відкрився клуб любителів кави, який пізніше перетворився в Королівське суспільство. Приблизно в 1650 р. єврей на ім’я Джекоб заснував перший кавовий будинок, названий «Энджелом». Ще один такий заклад незабаром відкрився в Лондоні, в Корнхилле, його власником був грек Паскуа Троянді.

У Великобританії, як і в інших країнах, новий напій мав своїх прихильників і супротивників. Один з літописців XVII ст. писав, що його роблять з «смажених старих кірок і обрізків шкіри, перемелених в порошок», інший вважав його «сиропом із сажі і витяжкою з старих черевиків». Відомий політик, реформатор і економіст Вільям Коббет (1762-1835) був одним з небагатьох представників свого класу, які вважали каву «рідким брудом».
У щоденнику Самюеля Пеписа (1633— 1703) можна знайти численні згадки про відвідування різних кав’ярень Лондона. У деяких закладах треба було сплачувати вхідну плату в один пенс, однак відвідувачам дозволялося обговорювати все, що вони побажають. Це явище було відоме під назвою «пенсового університету», і такі кавові будинки були центрами політичного і літературного впливу. У кав’ярнях народжувалися і поширювалися чутки і плітки, про що можна знайти згадку в «Ньюсманжерс Хол», де це описується в іронічній формі. Тут можна було дізнатися все, починаючи з політичних новин в різних країнах світу і до новинок моди, сучасних дієт і відомостей про життя знаменитих особистостей.

Заборона на вживання кави
У 1675 р. було видано указ про закриття кавових будинків. Так як такі причини були, очевидно, абсурдними, їх невдовзі скасували. З тих пір кавові будинки більше ніколи не зазнавали гонінь. Одночасно з ростом популярності кави як напою зростало і міцніло рух прихильників помірного способу життя. Під його впливом робітники, докери та інші представники найманої праці поступово припиняли відвідувати пивні, віддаючи перевагу кав’ярням. Тепер в них можна було зустріти вихідців з усіх верств населення, і в деяких кавових будинках відчувалось занепокоєння про те, чи зможуть вони мирно ужитися. Для запобігання зіткнень на стінах закладів стали вивішувати правила поведінки.
Зниження популярності кави

До початку XVIII століття, незважаючи на всілякі правила поведінки в кавових будинках, атмосфера в них перетерпіла істотні зміни. У багатьох закладах, щоб залучити більше відвідувачів, стали подавати алкогольні напої. У відповідь на це інтелігенція стала відвідувати тільки спеціально утворені літературні клуби, а заможні і впливові джентльмени в цілях безпеки — закриті клуби для обраних, розташовані в Пел-Мел і Сент-Джеймс. Комерсанти і фінансисти прийшли до висновку, що зручніше працювати в призначених для цього конторах або інших приміщеннях, які належать професійним асоціаціям і товариствам. Ще одним фактором зниження популярності кавових будинків стало широке поширення у другій половині XVIII ст. книжкових магазинів і бібліотек. Якщо раніше газети і публікації можна було знайти тільки в кав’ярнях, то тепер бібліотеки надавали можливість читати не тільки вітчизняну літературу всіх різновидів, але й іноземну періодику. Відвідувачі, раніше з задоволенням читали газети у залах кавових будинків, тепер воліли це робити де доведеться.

Незважаючи на те, що представники вищого суспільства і середнього класу звикли пити каву, все більш популярним ставав чай. З’являлися заклади нового типу, де стали подавати інші безалкогольні напої та їжу. До кінця XVIII ст. в Великобританії каву пити майже перестали. На неї знову звернули увагу лише в другій половині XX століття.

Додати коментар

Вы должны войти для комментирования.

2 Поділись
Поділитися2
Tвітнути
+1
Pin