Найкраща кава тут

Одіссей з Африки

87-300x200

Кава з’явилася на Аравійському півострові в період між 575 і 850 р. н. е., проникнувши туди з Ефіопії. Яким чином ця рослина потрапила на нове місце, залишається загадкою, хоча і можна припускати, що її насіння могли бути рознесені африканськими кочовими племенами під час їхнього пересування з Кенії та Ефіопії на північ. Зустрівши рішучий відсіч персіян, вони змушені були повернути назад, але до цього часу на території сучасного Йемену вже росли посаджені ними кавові дерева.

Міфи та легенди

Відповідно до іншої точки зору, кава розселилась по нових місцях внаслідок переміщень арабських работорговців, які здійснювали набіги і на Ефіопію. Відповідальність за це могли нести і суфісти, члени містичної ісламістської секти, яка добре відома завдяки кружляючим дервішам. З класичної арабської літератури слідує що зерна кави привіз на Аравійський півострів відомий суфі Алі-бен-Омар апь-Шаділі. Перш ніж заснувати монастир в єменському порту Моха (Аль-Муха), він жив в Ефіопії. Надалі його звали «святий з Мохі», тому багато хто вважає, що саме він і є легендарним Омаром, що відкрив незвичайні властивості плодів кавового дерева під час його поневірянь по пустелі. Однак і в цьому випадку не всі факти та події точно збігаються.

На думку доктора Дугласа, на історію кави можуть пролити світло стародавні рукописи з колекції мосьє де Нуантеля, посла Людовика IV. Один з арабських документів 1587 р. описує уявлення того часу про походження, вживанні та розповсюдженні кави по країнам Середнього Сходу. У ньому розповідається про те, що муфтій Адена під час подорожі до Персії в середині XV ст. випадково натрапив на кілька своїх співвітчизників, яким подобалося пити каву. Повернувшись в Аден і відчувши себе погано, він згадав про цю незвичайну рідину. Почавши регулярно пити її, він виявив, що вона знімає сонливість, не викликаючи жодних побічних ефектів, усуваючи всі види тяжкості і дрімоти, прояснюючи розум і вселяючи веселощі.

Бажаючи поділитися незвичайними відчуттями зі своїми дервішами, муфтій напував їх каву перед тривалими нічними молитвами. Він переконався, що після цього і вони набували здатність виконувати всі церковні обряди з великим завзяттям і зберігати ясність розуму.
Яким би шляхом не потрапила кава в Аравію, достовірно відомо, що цю рослину почали вирощувати на території єменських монастирів, і в цьому важливу роль відіграла громада суфі.

Від їжі до напоїв

Слідом за з’ясуванням питання про походження кави, про її незвичайні властивості і подорожі в Аравію процес її перетворення з їжі у напій не залишився поза увагою.

У нотатках європейських мандрівників і ботаніків містяться свідчення про те, що ефіопи просто жували сирі кавові зерна, мабуть, заради їх стимулюючого ефекту. Вони також розтирали зріле насіння кави, змішували їх з тваринним жиром і з отриманої маси в подальшому робили таблетки або пасту і в такому вигляді вживали в їжу. Це була багата енергією суміш жиру, кави і м’ясних продуктів.

Такий харчовий продукт викликав підйом сил, і тому його часто вживали під час конфліктів племен. Плоди кави, можливо, їли і в сирому вигляді, так як їх містячя кофеїн м’якоть мала приємний солодкуватий смак.

У давніх джерелах згадується також про те, що з соку плодів кави готували навіть вино. Його називали «гавах», що означає «те, що збуджує і викликає підйом духу». Зараз цим словом позначають і кавовий напій, і вино. Так як вживання алкоголю в мусульманських країнах заборонено, каву називають арабським вином.

Виходячи з історичних даних, можна припустити, що спочатку каву використовували в основному як продукт харчування, а готувати з нього напій стали набагато пізніше. Самий перший напій на основі плодів отримували, замачівая їх у воді в неподрібненому вигляді. Згодом їх стали прожарювати на відкритому вогні і варити у воді протягом тридцяти хвилин, отримуючи солом’яно-жовтий відвар.

До 1000 р. каву все ще вживали у вигляді досить грубого відвару, приготованого з сирих зерен і плодів. Лише починаючи з XIII ст. кавові зерна стали попередньо висушувати на сонці. Оброблений таким способом продукт можна було довго зберігати, а напій, що отримується з нього, був більш смачним. Згодом до цієї технології додався лише один етап — обсмажування висушених плодів на деревному вугіллі.

Кава в Європі

Спочатку каву використовували тільки в релігійних обрядах або для лікування хвороб за приписом лікарів. По мірі того як стимулюючий ефект цього засобу ставав відомим, його стали прописувати в більшій кількості і частіше. Вважалося, що кава чудово допомагає при безлічі недуг, у тому числі при каменях у нирках, кашлі, подагрі, віспі, кору. В кінці XVII ст. в Європі придбав широку популярність трактат ботаніка Проспера Альпинуса, присвячений медицині і лікарським рослинам Єгипту. У ньому автор зазначав і таку дію кави, як «полегшення і припинення менструацій, особливо коли вони небажані або сильно болючі».

У цій науковій праці є і опис рецепту приготування напою: «Відвар роблять двома способами: з суцільних плодів з шкіркою і тільки з внутрішнього вмісту зерен. При цьому перший виходить набагато сильніше і дієвіше, ніж другий…

Зерна поміщають у металевий посуд і щільно притискають кришкою. Час від часу сировину збризкують невеликою кількістю води і підсмажують на вогні, а потім подрібнюють в тонкий порошок. З нього-то і готують напій в залежності від кількості людей, які будуть його пити. На кожну людину беруть третю частину ложки кавового порошку і заливають його склянкою окропу, додаючи трохи цукру. Відвар недовго кип’ятять, а потім виливають у маленькі фарфорові чашечки або інший посуд і відразу ж п’ють, сьорбаючи потроху, поки він гарячий».

Найдавніший засіб

В Африці каву називають «бан». Від цього слова походить і арабська назва кави, під якою маються на увазі сама рослина, і її плоди. Разес (850-922), лікар, який жив у Персії (Іраку), послідовник Галена і Гіппократа, в своїй медичній енциклопедії описав каву під назвою «банчум» З цієї книги стало ясно, що цілющі властивості кави були відомі стародавнім цілителям ще до настання нашої ери. Підтвердження цим фактам міститься і в працях Авіценни (980-1037), ще одного східного філософа і медика.

Сучасне слово «кава», що означає напій, походить від турецького «каве», яке, в свою чергу, веде початок від арабського «кавах» (або «гавах»).

Додати коментар

Вы должны войти для комментирования.

1 Поділись
Поділитися1
Tвітнути
+1
Pin